Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ.
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня.
Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок.
Кавун, -на, м. 1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. Отличаютъ кавун отъ кавуни́ці и кавунки: у кавуна сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у кавунки; послѣдняя вкуснѣе кавуна. 2) мн. Дѣтская игра. Ум. кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Плужити, -жу, -жиш, гл.
1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли.
2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Унизу нар. Внизу.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком.
