Адама́шка, -ки, ж. = Адама́шок.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ.
Вистягом нар. Въ строчку.
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Овіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека.
Прихапцем, прихапці, нар.
1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день.
2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
