Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу.
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом.
Імовірність, -ности, ж.
1) Довѣрчивость.
2) Вѣроятность.
Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.
Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже.
Процвісти Cм. процвітати.
Пшоняний, -а, -е. Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
