Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заввиш

Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВИШ"
Болиголов, -ва, м. Раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Наме́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажиться, пожить въ какомъ-либо мѣстѣ.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Шевч. Ум. оченя́тко.
Перепускання, -ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника. Вас. 154, 155.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Слинути, -ну, -неш, гл. Разноситься, разглашаться. По нещасній Україні слинула новина: не єдного смерть спіткала козацького сина. Гол. І. 16. Нехай твоя слава слине, турецькая нехай гине. Pauli.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВВИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.