Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заввиш

Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВИШ"
Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Двору́чки, -чок, ж. мн.пресвятої. Раст. Orchis maculata. Лв. 100.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Одіва, -ви, ж. Одежда. Е, ні, це не той, не въ такій одіві, як той, що мене грабував. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.) 2) Одіва. Одѣваніе. Купувала собі для одіви свитину на базарі. Новомосков. у. (Залюб.)
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь. Св. Л. 21.
Розстрелити Cм. розстрілювати.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВВИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.