Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Клюба, -би, ж.
1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах.
2) Тиски.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. . Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка.
Пересиджувати, -джую, -єш, сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Баба в теплі пересиділа до рана. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась.
Протеребок, -бка, м. = протереб.
Свининець, -нця, м. Хлѣвъ, для свиней, свинюшникъ. В свининці родившись, між святими не обідать. Ум. свини́нчик.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий.