Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забурунний

Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУННИЙ"
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Гірний, -а, -е. Горный.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової. АД. І. 81.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Тикало, -ла, м. 1) Говорящій на «ты». Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8.
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРУННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.