Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забурунний

Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУННИЙ"
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Вибабити, -блю, -биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Розлизати, -зку, -жеш, гл. Разлизать, слизать. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРУННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.