Вершень, -шня, м. = верхівень.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. . Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Голова болить, аж світ мені міниться. Сердиться, аж міниться. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Мов сонечко праведне тоді мінилося.
Перехресток, -тка, м. Перекрестокъ, распутье. Ростикає ваші голови по перехрестках.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Прапращур, -ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі.
Таланливий, -а, -е. Счастливый.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
