Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завала

Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛА"
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки. Вас. 160.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Самодруга, гої, ж. Беременная. Желех. Фраїрочко моя, так єдна, як друга, тепер мі повіджте, котра самодруга. Гол. II. 222.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.