Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завбожіти

Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВБОЖІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВБОЖІТИ"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata. ЗЮЗО. І. 131.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua. Вх. Лем. 429.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВБОЖІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.