Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забурувати

Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРУВАТИ"
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
Ля́цький, -а, -е. = лядський. Без... оборони земляків од ляцької нахаби. Левиц. І. 258. ля́цька борода. Трава, которая осталась незахваченная косою. Ном. № 10185.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.  
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Учорнити, -ню, -ниш, гл. Почернить.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички. Чуб. III. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.