Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Мостила мости жовтими покости.
Розгаласуватися, -суюся, -єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Рубак, -ка, м.
1) = рубай.
2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
