Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважуватий

Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖУВАТИЙ"
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Вс... Cм. ус....
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Отепер нар. = оттепер. Отепер же я тебе з'їм, кобило. Рудч. Ск. І. 7. Ум. отепе́рки. Грин. III. 340.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Тук, -ка, м. 1) Жиръ. Туком уста їх захрясли. К. Псал. 145. 2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. К. Псал. 145. Упивсь від тука цієї господи. Ном. № 12042.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві. Шевч. (О. 1862. III. 4).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.