Бірок, -рка, м. Ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.

Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.

Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439.

Куся, -ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех.

Набі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ.

Натівати, -ва́ю, -єш, гл. Начинать? затѣвать? Оце вже на иншу натіва (о ребенкѣ, сперва смѣявшемся, а потомъ начавшею плакать). Зміев. у.

Пронявкати, -каю, -єш, пронявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Промяукать.

Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар., 250; — Науменко, Обзоръ фонет. особ. млр. рѣчи, 43; — Михальчукъ въ «Трудахъ» Чуб. VII, 482; — Верхратський, Про говор галиц. лемків, 62, 63. — Гринченко, Отзывъ о соч. А. Н. Малинки, 61 — 62). Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. Ном. № 6779. 2) — день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. Чуб. III. 131. 3) — вечір. Канунъ Рождества.

Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.

Шалька, -ки, ж. 1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.