Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Кабанник, -ка, м.
1) Торгующій свиньями.
2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Повиучувати слав'янські мови.
Придалий, -а, -е. Пригодный. Юрасева сосна тонкая да високая, тонкая да кудрявая на пчоли придалася.
Сорока, -ки, ж. 1) пт. сорока. Сорока білобока. 2) Родъ дѣтской игры. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) соро́ку скакати. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комори сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружком, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. б) водити соро́ки = ходити перезвою.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
