Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заваготіти

Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАГОТІТИ"
Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати. Полт.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Молоде́чий, -а, -е. = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Пропахати, -хаю, -єш, гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. І. 403.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила. Грин. III. 412.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.