Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Галабута, -ти, ж. Надменность.
Гарматій, -тія, м. = гармаш.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Покриткуй, або начосів не напускай.
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Пішов до голови по розум, поміркувавсь. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш.
