Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалий

Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛИЙ"
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи. Конст. у.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.