Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забулькотіти

Забулькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тільки забулькотіло. Харьк. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла у човен. Стор. І. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУЛЬКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУЛЬКОТІТИ"
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Ізм.. Cм. зм...
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Невідник, -ка, м. Рыболовъ, ловящій рыбу неводомъ. Ум. невідничок. Мої три невіднички, три молодчики, роспустіте ж ви шовковий невод! Чуб. III. 300.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУЛЬКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.