Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. 2) Спертый воздухъ.
Иршлиця, -ці, ж. Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Побіжу... та оббанюсь.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Находить, найти.
2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Хто ж мені обіськає мою головочку.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Хвацьки нар. Молодецки.
