Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. Валяється, як свиня в барлозі. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Заклав він сокиру за пояс. Молода... закладає молодому хустку за пояс. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Малині́вка, -ки, ж. Наливка малиновая.
Оник, -ка, м. Нуль.
Стів, сто́лу, м. = стіл.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
