Бавлення, -ня, с.
1) Забава, развлеченіе.
2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві.
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Жо́нва, -ви, ж. = I. Жовна.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька!
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої.
Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. 2) — день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. 3) — вечір. Канунъ Рождества.
Ткання, -ня́, с.
1) Тканье.
2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне.
3) = тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите.
4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ.
5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого.
