Відлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого.
Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ум. Го́ренько, го́речко.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Слідком нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна.
Товаришка, -ки, ж. Товарка.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)
