Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. ; замереть.
Первопочин, -ну, м. Первое начало.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл.
1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася.
2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Поодз.. Cм. повідз..
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
