Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалювати

Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. Греб. 404. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. Н. п. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЮВАТИ"
Геніяльний, -а, -е. Геніальный. Левиц. І. 338.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.
Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. 2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. І. 8) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.