Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Брід, броду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. ІІІ. 142. Ум. брідок, брідочок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася. Ном. № 12648.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати. Подольск. у.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Повихарчовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Израсходовать съѣстные припасы (о многихъ). Ми повихарчовувались уже. Н. Вол. у.  
Увертатися II, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір'ячко. Рудч. Ск. II. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.