Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Зляганий, -а, -е. Слегшійся. Як зляганий сніг, то вітер не вдере. Н. Вол. у.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ. Мнж. 186.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.
Устне нар. Словесно.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.