Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуття

Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУТТЯ"
Бакалійний, -а, -е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Загриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Загрызать, загрызть.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239.
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися. Чуб. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.