Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуття

Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУТТЯ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Дійсно нар. = Дійсне.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный. Желех.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.