Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Куска, -ки, ж. Все кусающееся, грызущее (мыши), насѣкомое-паразитъ (вошь, блоха, клопъ и пр.).
Пооббризкувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
