Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалькувати

Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Легку́ша, -ші, ж. Языкъ, дыхательное горло, легкія, сердце и печенка вмѣстѣ.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.