Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртати

Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе. Ном. № 2004.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий. МУЕ. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.