Благородність, -ности, ж. Благородство.
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Волошка, -ки, ж.
1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки.
2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Ой у мене на городі зацвіли волошки. б) Trifolium alpestre L.
3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Ум. волошечка.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Ой я з кумою покумаюся.
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене.
Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. На Семена — середня сійба. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.