Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртати

Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Зиму́шка, -ки, ж. Яблоко, созрѣвающее къ зимѣ. Вх. Уг. 241. Cм. зімниця.
Накупо́вувати, -вую, -єш, гл. = накупати.
Незавважливо нар. = незавважно. Пісенька якось незавважливо ввірветься..., а Галя засипа в меншого брата на руках. МВ. ІІІ. 68.
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались. Шевч. 26.
Перестрашитися, -шуся, -шишся, гл. Перепугаться, испугаться. Чорт перестрашився та й утік. Гн. II. 10.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Похило нар. Наклонно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.