Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заваляти

Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЯТИ"
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Зди́во, -ва, с. = диво. Вх. Лем. 419.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Проломина, -ни, ж. Проломъ, проломленная дыра. А в воротях унизу дощечка проломана.... От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину.... Г. Барв. 244.
Розчисляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розчислити, -лю, -лиш, гл. Разсчитывать, разсчитать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать. КС. 1882. IX. 585.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.