Відійти Cм. відходити.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Загуділи голуби.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
О I меж.
1) О! О друже мій добрий, друже незабутний!
2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл.
1) = перекудлити.
2) Перебросать, перерыть.
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло.
