Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ.
Коряк, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками!
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери.
3) = корець 3. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать.
Осаул, -ла, м. = осавул.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. Ум. стелинка, стелиночка.
Стрілочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стріла.
2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
