Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Криси, -сів, м. мн.
1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски.
2) Поля шляпы. В солом'яному брилі з широкими крисами.
3) = крила 7. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости.
Слизнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. І він, як муха в зіму, слиз. Слиз, наче кріз землю пішов.
Узаводи нар. см. навзаводи.
