Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завередити

Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Бандазкований, -а, -е. = бандажований. Галиц.
Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Бицю-Бицю! меж. = биць-биць!
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Півсонно нар. Въ полуснѣ. Желех.
Розжагати, -гаю, -єш, гл. Поправить огонь въ печи, чтобы онъ разгорѣлся. Я й дров не підкладав у грубу, а тільки розжагав. Черк. у.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Стів, сто́лу, м. = стіл. Шух. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕРЕДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.