Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завередити

Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.).
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. Ном. № 1710. У Горбоносихи мерли діти. Г. Барв. 421. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре. МВ.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕРЕДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.