Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуркукати

Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРКУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРКУКАТИ"
Витерликати, -каю, -єш, гл. Заработать игрой на музыкальномъ инструментѣ. Музика що витерликав, то й проликав. Чуб. І. 268.
Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Н. п. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ. (Васильк. у.).
Підніжок, -жка, м. Подножье. Святий Сіон його підніжок. К. Псал. 2) Подножка у экипажа. 3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець. Котл. Ен. VI. 53.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРКУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.