Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Наді́йно нар. Надежно. не наді́йно. Нѣтъ надежды. Не надійно, щоб сі любощі скоренити.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.
Фалатати, -таю, -єш, [p]одн. в.[/p] фалатнути, -ну, -неш, гл. Рвать, разорвать въ куски. .
