Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завагоніти

Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАГОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАГОНІТИ"
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Купчастий, -а, -е. Кучкой собранный; густой; кустистый. Вх. Зн. 30. купчаста (лиштва). Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак. Вх. Зн. 68.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАГОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.