Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважати I

Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! Камен. у. 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. Ном. № 7159. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило. Аф. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. 2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Змахнути Cм. змахувати.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех.
Оскирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. оски́ритися, -рюся, -ришся, гл. Осклабливаться, осклабиться, оскаливаться, оскалиться. Ввійшли паничі, слухають та й оскиряються, а пані аж зареготала. МВ. І. 49.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.