Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважати I

Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! Камен. у. 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. Ном. № 7159. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило. Аф. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти. Стор. МПр. 143.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Омурати, -раю, -єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. ІІ. 242.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Пригожий, -а, -е. Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Рудч. Чп. 148. Пригожа, як рожа. Мет. 208.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.