Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважати I

Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! Камен. у. 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. Ном. № 7159. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило. Аф. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Висвистати Cм. висвистувати.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Грин. ІІІ. 437. Алв. 64, 96. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Грин. ІІІ. 457. Чи ти вже дружкувала коли? Полт.
За́рубка, -ки, ж. Зарубка, насѣчка. Сумск. у. Ном., стр. 300, № 348. Рудч. Чп. 249. Ум. за́рубочка.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Роха, -хи, ж. Свинья. Вх. Пч. II. 7.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Тридцятка, -ки, ж. 1) Полотно очень тонкое, въ 30 пасмъ. 2) Копа-тридцятка. Счетная единица при продажѣ на базарѣ готовыхъ оконъ: 30 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.