Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважати I

Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! Камен. у. 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. Ном. № 7159. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило. Аф. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Голінка, -ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.
Довари́ти, -ся. Cм. Доварювати, -ся.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Латинь, -ни, ж. = латина.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Нацуплювати, -плюю, -єш, сов. в. нацупити, -плю, -пиш, гл. 1) Надѣвать, надѣть, напяливать, напялить, натягивать, натянуть. Постоли як же поссихалисъ!.. насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний. Левиц. І. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.