Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Виточити Cм. виточувати.
За́ступ, -па, м. Заступъ. Лихого справить заступ та лопата. Візьми заступ та викопай отут ямку. Ум. заступе́ць, за́ступочок.
Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села.
Простудити, -джу́, -диш, гл.
1) Охладить, охолодить.
2) Простудить.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство.
Черепаха, -хи, ж.
1) Черепаха. Швидкий, як черепаха.
2) Глиняная курительная трубка.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати.
