Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забурхати

Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРХАТИ"
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє. Мет. 182.
Наштрикати Cм. наштрикувати.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Студінь, -ні, ж. Стужа. МУЕ. ІІІ. 54. А то студінь така, Господи! Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.