Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Зубка, -ки, ж. Порода лука съ маленькими продолговатыми луковицами.
Клюпач, -ча́, м. Рычагъ, на которомъ ходитъ въ ножной ступѣ боекъ.
Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Переставляти вуліки.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Розрізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розрізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом.
