Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле.
2) Гнойный.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Заса́дьок, -дька, м. Хлѣбъ изъ остатковъ тѣста, послѣднимъ сажаемый въ печь; обыкновенно онъ меньше другихъ.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. б) — пільське. Echium vulgare.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Опилок, -лка, м. = обаполок.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ.
Панотець, -тця́, м.
1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив.
2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир.
2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. В мене батька немає і рід не приймає. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Баба з пекла родом. Великого роду, а псього ходу. 2) Порода. Родом кури чубаті. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Ум. родик, родо́чок, родонько.
