Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока.
Каторга, -ги, ж.
1) Гребное турецкое судно, галера. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі.
2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Барвінком обстелила.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено.
Підкуса, -си, ж. Искушеніе.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Сміття, -тя, с.
1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила.
2) Бранное: дрянь. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Ум. сміттячко.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
