Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Кірмак, -ка, м. = кироман.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug.
Охаба, -би, ж.
1) Гнилая колода.
2) Лужа, болото, старое русло рѣки.
3) Негодникъ, негодница, безпутникъ.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
