Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Післати Cм. посилати.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Тканина, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Надів сталеву ковану тканину. 2) Паутинная сѣть. Ум. тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ.