Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный.
Гдась нар. Когда-то.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться.
Мере́жка, -ки, ж. 1) Ажурный узоръ, получаемый помощью выдергиванія нитей изъ полотна и закрѣпленія оставшихся бѣлыми нитками. Названіе частей: отверстія — дірочки; узкіе полосы полотна, раздѣляющія отверстія, стоящія въ группѣ, — стовпці; болѣе широкія полосы, раздѣляющія группы отверстій — полоте́нця; рубецъ, который идетъ но краю мере́жки или рядъ мелкихъ отверстій тамъ-же — прутик. У нашої да Ганночки в подолі мережки. горла́та мережка — съ слишкомъ большими отверстіями, а сліпа — съ слишкомъ малыми. Кромѣ того мережки носять цѣлый рядъ различныхъ названій, смотря по узору или способу шитья: безчісна, збан, колісна, колісчатка, ко́са, кругла, ля́хівка, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв'ячок, з чисницями и пр. сорочка-мере́жка. Рубаха съ ажурными узорами. А в нашої бондарівни сорочка-мережка. 2) Узорныя украшенія цвѣтными нитками сверхъ канта по таліи полушубка. 3) Узоры въ ожерельи изъ цвѣтныхъ бусъ. «Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, на правой сторонѣ Днѣпра, изъ мелкаго разноцвѣтнаго намиста приготовляютъ узорчатое ожерелье, на кот. употребляется больше всего чернаго и бѣлаго намиста: «чорне для поля, а біле, червоне і голубе, чи там друге яке небудь, для мережок». Cм. лучка. 4) Рѣзьба на деревѣ. 5) Орнаментъ на металлическихъ частяхъ курительной трубки, а также и стальной шаблонъ для выбиванія его. Ум. мережечка.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Стрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом.
