Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. Давай прикорхнем трохи. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи.
Присмагнутися, -нуся, -нешся, гл. = присмагнути 1.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный?
