Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги.
Віттіля, нар. = відти.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха.
Дужінь, -жені, ж. = дужість.
Накупи́ти Cм. накупати.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
