Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка.
Попрогризати, -за́ю, -єш, гл. Прогрызть (во множествѣ). Тенета б всі попрогризала.
Угодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Откармливаться, откормиться.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый.
