Борошнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Пачкаться въ муку.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ.
Підлеглість, -лости, ж.
1) Подчиненность, зависимость.
2) Прѣль.
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл.
1) Заболѣть чесоткой.
2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Чогось картопля наша покоростявіла.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Курява посіла на семинаристів. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. 4) Cм. ii посідати.
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа!
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
