Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ум. глибоченько.
Здійма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. здійня́тися, -му́ся, -м́ешся, гл. 1) Сниматься, сняться. 2) Подыматься, подняться. Сиві голубочки, здіймітеся вгору.
Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. 8) — о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Пішли наші вгору!
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Проява, -ви, ж.
1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась.
2) об. Удивительный, странный человѣкъ. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ум. сучо́к.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
