Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Відмащувати, -щую, -єш, сов. в. відмастити, -щу, -стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазаніемъ. Мені взавтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы відмасткою.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать.
Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Опроче нар.
1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких.
2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри.
Плодник, -ка, м. Матка.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці....
Шморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Дергать. Та все її шморга за намисто.
2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки.
