Байдужний, -а, -е. = байдужий.
Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Пожерти Cм. пожирати.
Посирий, -а, -е. Сыроватый.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.
