Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ум. Дідо́чок. Задумав дідочок, задумав жениться.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Качка, -ки, ж.
1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка.
2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. Cм. звіяшки и самотока.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Ум. качечка.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Кукобитися, -блюся, -бишся, гл. Гніздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула.
Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Cм. околеся, окулясом.