Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засліпляти

Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Стор. МПр. 76. Її краса засліпила йому очі. Левиц. КС. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Мкр. Г. 38. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. К. Бай. 29. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Костом. (О. 1861. І. 94). Покиньте... засліплених латиною панів. К. ПС. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛІПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛІПЛЯТИ"
Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє. МВ. І. 107.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Питення, -ня, с. Питье. Оттут можно і питенням і їденням підживитись. О. 1861. VIII. 27.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089.
Узаводи нар. см. навзаводи.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. Ном. № 3486. Стор. МПр. 27. 2)пря́жу = відмащувати, відмастити. Угор. МУЕ. ІІІ. 24. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. Чуб. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. К. МБ. X. 14. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер. Котл. Ен. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛІПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.