Відслоняти, -няю, -єш, сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку. Рудч. Ск. II. 41.

Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.

Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.

До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добрее. Ном. № 5829. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Н. п. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Л. ІІІ. 9. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Н. п. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154. 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. І. 6. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. ІІІ. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. Доброго здоров'ячка, пані! Ном. №6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у., Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. Н. Вол. у.

Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.

Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.

Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.

Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Мет. 8. Ой сама я, сама, як билина в полі. Чуб. V. 619. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле. Шевч. 422.

Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.

Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.